Атеїзму потрібна еволюція

Чи насправді еволюція випливає з фактів?

Кальвин Смит
Переклад: Сергій Василович (creationist.in.ua)
Эта статья доступна также на русском языке
Перекладено з дозволу creation.com

Присоединяйтесь к нам на Facebook!

Нажмите «Нравится», чтобы первыми узнавать о новых статьях

Public domain

Карикатура на Чарльза Дарвіна
(1871 рік, автор невідомий)

На питання стосовно нашого походження (як все виникло) існує тільки два варіанти відповіді. Або Всесвіт виник сам по собі, або ні. Якщо він виник сам по собі, то має місце якась космічна еволюція, яка все пояснює. Якщо ж це не так, тоді повинен бути Творець. І третього не дано.1

Багато людей, схоже, впевнені в тому, що теорія еволюції ґрунтується на безпосередньому аналізі фактів, які зі всією очевидністю доводять реальність історичного процесу еволюції. Як заявляє відомий еволюціоніст Річард Докінз:

«Є мільйони і мільйони доказів, з якими не стане сперечатись жодна людина при здоровому глузді».2

Тим не менш у кожної людини неминуче є певна відправна точка, на якій засновані її переконання в питанні походження – припущення, яке можна лише прийняти на віру без доказів, або аксіома. Навіть якщо дехто говорить, що відправною точкою його переконань є результат аналізу сукупності фактів, які привели її до таких переконань, все одно в основі його системи поглядів неодмінно є деяка відправна точка, яку неможливо вивести з будь-чого іншого.

Еволюціоніст Майкл Руз визнає:

«Еволюція, подібно до релігії, потребує деяких апріорних, або метафізичних припущень, які на певному рівні не можуть бути доведені емпріично».3

Наведемо абстрактний приклад. Одна людина говорить: «Я переконаний в 'А'». Інша запитає її: «Чому?» Та відповідає: «Тому що 'Б'». Вони не зможуть продовжувати так нескінчено (нескінчена регресія). Можна пройтись так по всьому алфавіту («тому що 'В'», «тому що 'Г'» і т.д.), але рано чи пізно доведеться зупинитись і сказати: «Я впевнений в цьому тому, що я в цьому впевнений». Тобто ви неодмінно дійдете до деякого переконання, яке неможливо довести за допомогою якого-небудь іншого переконання, в іншому випадку це останнє переконання було б «об’єктивним» переконанням.

Як тільки хто-небудь приймає певну точку відліку, всі інші данні зазвичай проходять крізь цей «фільтр», і таким чином формується свідогляд.4

Еволюція опирається на атеїзм

Відправною точкою для атеїста є тверда віра в те, що Бога немає (a–теос), нехай навіть нехай навіть деякі ревізіоністи стверджують, що атеїзм – це всього лише відсутність віри в Бога. Якщо від самого початку відштовхуватись від впевненості, що Бога немає, то якими будуть інтерпретації та пояснення всім тим фактам і явищам, які мі спостерігаємо (Всесвіт, Земля, різноманітність життя, людський досвід і т.д.)?

5 опорних пунктів атеїстичної віри

  1. Натуралізм. Очевидно, що атеїст повинен вірити в те, що все виникло в результаті природних процесів, так як його першочерговою передумовою було те, що немає ніякого Вищого Розуму, немає Розумного Творця, немає «керуючої руки», яка б булла першопричиною всього.
  2. «Від простого до складного». Віра в те, що наш Всесвіт з його надзвичайно складною організацією розпочав своє існування повністю сформованим, просто неприпустима для атеїста. Таким чином, повинні були відбуватись і начебто відбувались численні перетворення матерії. Ці процеси повинні були вести до змін від простого до більш складного.
  3. Тривалі часові епохи. Для того, щоб пояснити величезне різноманіття у Всесвіті всі ці процеси повинні були відбуватись на протязі колосальних періодів часу.
  4. Людина – результат випадковості, який керується своїми власними принципами . Люди повинні були з’явитись в результаті природних некерованих процесів, а значить, ми не можемо вважатись якимись особливими, ні в якому іншому сенсі окрім як «верхівкою харчового ланцюга». Будь яке почуття моралі та етики – всього лише результат нашого природного розвитку, і таким чином воно не може бути абсолютним.
  5. Еволюція. Однозначний висновок – все, що з нами відбувається – результат процесу, який можна назвати «самостворенням».5 (Зауважте, що не дивлячись на те, що ідея «самостворення» є по своїй суті безглуздою [тому що те, чого ще не існує, не може нічого робити], сучасні атеїсти, наприклад, Лоуренс Краусс, цілком серйозно подають такий ненауковий нонсенс.
На питання про те, як все виникло, є тільки два варіанти відповіді. Або Всесвіт виник сам по собі, або ні, і третього не дано.

Отже, всі ключові складові загальної теорії еволюції (космологічної, геологічної, хімічної, біологічної еволюції, а також еволюції людини) є просто логічними філософськими наслідками застосування класичної концепції атеїзму стосовно світу, в якому ми живемо. Всі ці висновки можна зробити з одного простого переконання в тому, що Бога немає (а–теїзм), навіть не беручи до уваги ніяких фактичних даних. Навпаки, після цього будь який факт, який підлягає спостереженню, можна інтерпретувати крізь призму віри у відсутність Творця. І поєднавши все ще, можна створити історію Всесвіту, яка відповідає такому світогляду.

Ці 5 опорних пунктів-аксіом були незмінними на протязі всієї історії. Стародавні єгиптяни, вавилоняни, індійці, греки і римляни мали таке ж уявлення про мільйони років і/або біологічної еволюції, навіть не маючи таких даних, які сьогодні вважаються доказами теорії еволюції (геологічна колонка, ДНК, природний відбір, радіометричне датування, викопні рештки гомінідів і т.д.).

В якості більш сучасного прикладу наведемо Еразма Дарвіна, атеїста, який розробив і описав натуралістичне пояснення світу на 65 років раніше свого онука Чарльза Дарвіна. В своїй книзі «Зоономія» (1794 р.) він виклав свої ідеї про те, що Земля виникла в результаті «космічного вибуху», життя зародилось в морі, живі організми стали вдосконалюватись до тих пір, поки не еволюціонували в людей, і все це тривало мільйони років. Ще раз заверніть увагу, що всі ці припущення не спирались на жодні з тих даних, на які вказують еволюціоністи сьогодні.

Навіщо виходити з упередження, що Бога немає?

Біблія говорить, що невідроджені люди знаходяться в стані ворожнечі з Богом. Найвищою отупінню заперечення будь якої особистості є заперечення її існування (звідси вираз «ти помер для мене»). Дійсно, деякі люди заперечують Бога настільки, що відкидають Його існування. Заперечення Бога часто резюмується сумнозвісним твердженням атеїста Ніцше «Бог мертвий».

Не дивлячись на те, що протягом усієї історії знаходились люди, які проголошували себе атеїстами, прийнята ними концепція завжди піддавалась сумніву розумними, думаючими людьми (вірогідно, по причині її нелогічності з точки зору і науки, і філософії, а також очевидних моральних наслідків цієї системи). Наприклад, сер Ісак Ньютон (якого без сумніву можна назвати найвеличнішим світилом науки всіх часів), одного разу сказав:

«Протилежність благочестю – це сповідування атеїзму, а на практиці – ідолопоклонство. Атеїзм настільки безглуздий і огидний роду людському, що в нього ніколи не було багато послідовниківй».6

Існує уявлення про те, що теорія еволюції «наукова». Думаєте, на початку дарвінівська теорія еволюції булла сприйнята науковим товариством в цілому? Скоріше, вона знайшла підтримку у натуралістів і біблійних критиків, в тому числі, тих, хто взагалі не мав відношення до науки.

Багато видатних вчених одразу ж стали в опозицію дарвінізму. В їх рядах були фізик Джеймс Клерк Максвелл, який відкрив електромагнетизм,7 Луї Пастер – основоположник імунології, що також відкрив фундаментальний закон біології – біогенез,8 Лорд Кельвін, піонер в термодинаміці, який прийняв участь в створенні трансатлантичного телеграфу,9 Луї Агассіз – основоположник сучасної гляціології.

«Еволюція, подібно до релігії, потребує деяких апріорних, або метафізичних припущень, які на певному рівні можуть бути доведені емпірично» — Майкл Руз

Відомий математик, астроном, член Королівського наукового товариства сер Джон Гершель забракував теорію еволюції як «закон безладу і хаосу».10 Річард Оуен, керівник департаменту природничої історії Британського Музею, так докучав Дарвіну зі своїми запереченнями, що той врешті решт зізнався, що ненавидить його!11 Уільям Уевелл, знаменитий філософ науки, автор «Історії індуктивних наук» заборонив тримати в бібліотеці Кембріджа «Походження видів». Окрім цього можна назвати безліч біблійних геологів, які також відкидали дарвінізм, разом зі спорідненою їй ідеєю про «мільйони років» земної історії.

Багато хто вважав дарвінізм насправді антинауковою теорією. Професор Йоганн Генріх Блазіус, директор Державного музею природознавства в Брауншвейзі (Німеччина), в своєму інтерв’ю дуже тонко підмітив: «Мені дуже рідко потрапляли в руки наукові книги, з такими розлогими висновками, практично не підкріпленими ніякими фактами. … Дарвін хоче показати, що одні роди виникли від інших родів».12,13

З іншого боку, з величезним ентузіазмом підтримували книгу Дарвіна ті, хто вважали себе «вільномислячими особистостями» Чарльз Лаєль, який хотів «звільнити науку від Мойсея», що називав себе агностиком Томас Гекслі, сумнозвісний ошуканець Ернст Геккель14 (що вже мав успіх в насадженні анти біблійних еволюційних ідей і ненавидів Біблію за те, що в ній засуджується расизм). Навіть найперші прихильники теорії серед теологів (подобні до теїстичного еволюціоніста Ейза Грея и богослова з расистськими поглядами Чарльзу Кінгслі), схоже, з самого початку схилялись до натуралістичного пояснення створення ще до прийняття дарвінізму.

Від початку плідних з наукової точки зору Середніх віків і до 19 сторіччя, світогляд в державах західного світу формувався преш за все під впливом християнства, біблійного літопису і уявлень про закон і мораль, що витікали з них. Сьогодні все зовсім по іншому, християнство і Біблія практично викинуті з суспільного життя. Біблійне вчення і навіть настанови в біблійній моралі в багатьох місцях буквально «поза законом», а в більшості навчальних закладів викладається тільки один погляд на наше походження – теорія еволюції.

Неважко зрозуміти, чому так багато людей сьогодні вірить в еволюцію, адже державна освітня система і засоби масової інформації усюди представляють її, як «факт» і як «науку» вразливим дітям. Нав’язують з такою ревністю, що на даний момент еволюційні ідеї міцно утримують свої позиції. Оскільки еволюційні ідеї підтримують натуралістичний, а не теїстичний світогляд, багато хто (навіть серед тих, хто виріс в сім’ях, які сповідують віру в Бога) вважатимуть, що атеїзм – правда і приймуть цей світогляд.

Однак еволюція насправді не опирається на «факти». Якби люди тільки не полінувались перевірити основу атеїстичного світогляду! Так звані «докази» еволюції, які приводять атеїсти, щоб обґрунтувати свою віру, просто не витримують критики (це наглядно показано в нашій новій — книзі і документальному фільмі «Ахіллесові п’яти еволюції»). Якщо виходити з біблійної концепції, то все, що ми бачимо в створеному Богом світі, прекрасно відповідає тому, що написано в Його Слові, тому у нас немає потреби вдаватись до «притягнутих за вуха» пояснень, в яких так часто має потребу еволюційна теорія.


Эта статья доступна также на русском языке


Статті по темі

Відео по темі

Посилання і примітки

  1. Зауважте, що теїстична еволюція (ідея, що Бог творив все за допомогою еволюції), не є насправді третім варіантом відповіді на питання, оскільки вона все одно говорить про Творця, як про першопричину існування всього. Назад до тексту
  2. "The Genius of Charles Darwin (Episode 3): Richard Dawkins, Channel 4 (UK), 18 серпня 2008 р. Назад до тексту
  3. Повна версія розмови доступна онлайн за адресою arn.org/docs/orpages/or151/mr93tran.htm або в текстовому вигляді: Young, C.C. і Largent, M.A., Evolution and Creationism: A Documentary and Reference Guide, , стор. 253–260. Назад до тексту
  4. Зрозуміло, відправну точку завжди можна переосмислити. Назад до тексту
  5. Зауважте, що є багато різних назв і пропозицій механізмів для загальної концепції «эволюции»; еволюції»; дарвінізм, неодарвінізм, переривчаста рівновага, теорія хаосу і т.д. Існує навіть плоскоземельний еволюціонізм! Назад до тексту
  6. Principia, Book III; cited in; Newton’s Philosophy of Nature: Selections from his writings, p. 42, ed. H.S. Thayer, Hafner Library of Classics, NY, 1953. Назад до тексту
  7. Lamont, A., James Clerk Maxwell (1831–1879), Creation 15(3):45–47, 1993; creation.com/maxwell. Назад до тексту
  8. Louis Pasteur (1822–1895), Outstanding scientist and opponent of evolution, Creation 14(1):16–19, 1991; creation.com/pasteur. Назад до тексту
  9. Woodmorappe, J., Lord Kelvin revisited on the young age of the earth, Journal of Creation 13(1):14, 1999; creation.com/kelvin. Назад до тексту
  10. Bowlby, J., Charles Darwin: A new life, W.W. Norton & Company, New York, стор. 344, 1990 г. Назад до тексту
  11. Darwin, F., Seward, A.C. (ред.), More letters of Charles Darwin, Vol. 1, стор. 226–228, 1903 р., процитовано в Bowlby, стор. 352. Назад до тексту
  12. З інтерв’ю директора Блезіуса: “Evolution is only a Hypothesis”, 1859 г., процитовано в Braunschweiger Zeitung, 29 березня 2004 р. Назад до тексту
  13. Wieland, C., Blast from the past, creation.com/blasius, 16 червня 2006 р. Назад до тексту
  14. van Niekerk, E., Countering revisionism part 1: Ernst Haeckel, fraud is proven, J. Creation 25(3):89–95, 2011; part 2: Ernst Haeckel and his triple-woodcut print, Creation 27(1):78–84, 2013 р. Назад до тексту
Наверх